
Бізнес-аналітики розуміють і клієнта, і IT-продукт. Використовуючи величезні масиви інформації та запити, які надходять з різних сторін, вони здатні спроектувати оптимальні рішення та донести їх команді. На курсі Business Analysis in IT тренер Кирило Белявський (Lead Business Analyst в SoftServe) навчає технікам роботи з вимогами, документацією та знаходження рішень для бізнес-потреб. Студенти навчаються на реальних прикладах та занурюються в задачі IT бізнес-аналітиків.
Ділимось висновками студентів курсу по бізнес-аналізу — першого потоку, що випустився після початку війни. Для Web Academy вони розповіли, як проходило навчання, які теми найбільше вразили та як курс змінив їх сприйняття професії.
Владислав Бойков
Юрист в міжнародній торговельній компанії
За освітою і професією (як би це дивно не звучало в наш час) я юрист. За плечима маю 4-5 років досвіду в консалтингу та в інхаусі. За цей час мені доводилось бути і юристом, і аналітиком, і менеджером, і навіть психологом.
До проджект-менеджменту та бізнес-аналізу в IT я завжди не рівно дихав. І чого приховувати, хотілось одного разу стати як Енакін Скайвокер з юридичного світу — піддатись спокусі та перейти на цифрову сторону. Вчитися постійно я вже звик, тож почав читати профільну літературу з PM та з БА. Зрештою зрозумів, що тягне мене саме до бізнес-аналізу.
В результаті на курс я прийшов з розумінням того, що таке BA, та нестримним бажанням вчитись.
Зареєструвався на курс до початку війни, але встиг прослухати лише перший “привітальний” модуль. На наступний день почалась війна, і навчання було відкладено. Коли все зрештою відновилося, курс виявився не лише корисним для розвитку в професії, але й доволі непогано відволікав від важких думок.
Що сказати — платформа топ, структурування топ, організація навчання топ. Лектор Кирило цікаво розповідає, приділяє увагу всім запитанням, створює приємну атмосферу та закохує у те, чим він займається. Кожну тему я так чи інакше додатково опрацьовував у літературі, але з коментарями Кирила та матеріалами лекцій все починало грати новими кольорами.
Домашні завдання ми виконували згідно з workflow BA на проекті. Студент, який своєчасно виконував усі домашні, абсолютно точно побував у невеличкій симуляції життя бізнес-аналітика. І скоріш за все, мав нагоду уявити, як він сидить в хіпстерській кав’ярні з блискучим макбуком та з поважним виглядом збирає вимоги від стейкхолдерів 🙂
Протягом курсу ми працювали над проектом — додатком, що дозволяє швидко та зручно здійснювати облік особистих витрат. Під час навчання ми зробили Stakeholder register, Product roadmap, Product Story Map, змоделювали процеси, що відбуваються в продукті та навколо нього.
Одним з моїх найулюбленіших завдань стало створення клікабельного прототипу, за допомогою якого клієнту можна показати юзер-інтерфейс та екрани фінального продукту. Отримав неабияке задоволення від цього завдання. Мені здається, що прототипування та, взагалі, будь-яка візуалізація значно спрощує комунікацію між сторонами та допомагає уникнути різночитань будь-якого роду. З точки зору користі, це також підкидує нові думки, запитання та рішення, як покращити кінцевий продукт. Це такий творчий процес, де ти постійно собі ставиш питання на кшталт: “А чому так?”, “А якщо це поставити сюди?”, “А як буде інтуїтивніше та зручніше?”.
На проекті не завжди є водночас і бізнес-аналітик, і проджект-менеджер. Тому я вважаю, що чим більшим арсеналом навичок ти володієш — тим краще.
Після курсу я став більш структурованим та ефективним. Тепер більше візуалізую процеси та з нового боку подивився на комунікацію всередині робочого колективу.
Мені до душі припала нотація BPMN (продовжую вивчати та розбиратись в ній більш детально) та деякі UML діаграми (Use Case Diagram, State Machine Diagram, Activity Diagram). Будую їх у Miro. З візуальними матеріалами легше вести обговорення з колегами, це крутий фасилітатор будь-якого робочого процесу.
Щодо комунікацій, то з курсу виніс декілька важливих правил:
Впевнений, що все попереду, і отримані на курсі навички допоможуть на моєму першому проекті в ролі аналітика.
Самуель Адамс Ектор-Вега
Бар-менеджер
Я починав вчитися в університеті на “Прикладній математиці та системному аналізі”. Було багато акценту на коді та програмуванні, але я зрозумів, що це не моє. Якийсь час займався іншими справами, став бар-менеджером, працював у команді, навіть мав справу з вимогами. Але все ж хотів розвиватися в IT.
Я обирав між проджект-менеджментом та бізнес-аналізом. На щастя, маю багато знайомих в IT, тож домовився про два інтерв’ю — з дівчиною PM та хлопцем BA. Поговорили по дві години про їх роботу, задачі. Розпитав, що їм подобається, а що ні. Так я створив собі картинку про професії й врешті вирішив, що бізнес-аналіз мені підходить більше. У бізнес-аналізі майже немає коду, але технології потрібно розуміти. І це мені подобається, адже все ж маю до цього певні схильності.
У навчанні для мене, як для прискіпливої людини, було важливо бачити процеси та техніки на практиці. Загального опису було б мало. На курсі у нас був проект, і всі практичні завдання були взаємопов’язані. Тобто ми починали з business case. Потім розглядали стейкхолдерів, робили сторімапу, юзерсторі і, найголовніше, пріоритизацію.
Частина лекцій була в записі, а частина проходила в онлайні. Живі лекції Кирило присвятив найголовнішим темам, які він хотів розказати персонально. Також він відповідав на питання по матеріалу в записаних лекціях, або тому, що ми розбирали онлайн з ним.
Була змога навчатися у своєму темпі, тобто дивитися ці записані відео в зручний для тебе час, і водночас мати контакт з тренером, Кирилом. Мені такий формат дуже сподобався. Пишаюсь тим, що всі домашки здав з першого разу. Тому що домашнє завдання апрувиться тренером. Всі свої ДЗ я вирішив здавати англійською мовою, щоб відчути себе ніби на іноземному проекті.
Мої знайомі PM та BA апелювали поняттям “документація”. Для мене, як для звичайної людини, документація здавалась отими двадцятисторінковими угодами. Але для IT це зовсім інше: це файл у Confluence чи Jira, який зберігає усе найважливіше. Відкриттям стала також зручна тікет-система в Jira, завдяки якій можна побачити, хто за що відповідає, можна все гарно організовувати та контролювати.
Найцікавішими та найчеленджевими домашніми завданнями були завдання з юзерсторіс. Ми розписували фічі, які хочемо зробити, та пояснювали, який з цього профіт бізнесу. Ми обрали з нашого проекту три юзерсторіс, зробили їм опис та acceptance criteria. Я зрозумів, що в процесі роботи потрібно багато говорити з дизайнерами та розробниками. Їх інсайти можуть бути дуже цінними для бізнес-аналітика. Для мене, як для людини, котра не розуміє усіх деталей розробки, було непросто все передбачити. Тож це завдання виявилось справжнім челенджем, але крутим досвідом. Тепер я розумію, що це справа практики: потрібно справді багато написати таких юзерсторіс, щоб відчувати себе в цьому впевнено.
Ще дуже запам’ятались сторімапи. Сторімапа — це карта юзерсторіс. На ній можна побачити, у якій групі знаходяться ті чи інші юзерсторіс, навіщо вони там, які юзерсторіс біля них і як вони пов’язані. Як правило, це робиться поступово: сторімапа з часом доповнюється, вдосконалюється з появою нових вимог. По суті, це мапа розвитку додатку, яка робить процес його вдосконалення прозорим. Можна чітко бачити, що і навіщо ти робиш.
Я зрозумів, наскільки важливо мати гарного бізнес-аналітика на проекті. Він нібито повністю заповнює простір між замовником та командою розробки. Перекладає бізнес-мову замовника на більш технічну, доносить інформацію коректно. Такі бізнес-аналітики, як тренер курсу Кирило Белявський, дуже надихають рухатись у правильному напрямі. Тому і я тепер стаю на цю колію.