Сфера IT приваблює багатьох шукачів роботи. Когось цікавить висока зарплата, когось — стабільність та можливість працювати віддалено, а хтось мріє таким чином змінити світ. Як визначитися з професією? Чи нормально змінювати галузі? Яка професія вам підходить найбільше? Дамо відповіді у цій статті.

Чи існує ідеальний кар’єрний шлях?

Кар’єрним шляхом називають усі посади, які допомагають людині просуватися до поставлених цілей. Він включає всі види робіт, які необхідно освоїти задля досягнення кінцевої кар’єрної мети. В теорії професійне зростання є вертикальним (від найнижчої посади до бажаної), проте на практиці часто можна зустріти бічне переміщення (коли людина змінює професію в межах аналогічної компетенції, рівня заробітку тощо).

Кар’єрний шлях можна побудувати в межах своєї організації (якщо така теоретична можливість є) або шляхом зміни професії та/чи переходу до іншої компанії. Від чого це залежить? В першу чергу — від ваших особистих цілей та професійних цінностей. Ви можете змінити галузь, прагнучи отримати вищий дохід або більше задоволення від роботи. Або ви можете взагалі тимчасово зійти з кар’єрного шляху, щоб подбати про сім’ю чи продовжити навчання.

Тож відповідь наступна: так, ідеальний кар’єрний шлях існує, але він у кожного свій. 

В яких IT-професіях можна побудувати своє майбутнє?

«Я не зможу працювати в IT, нічого не розумію у програмуванні», — досить поширена думка серед людей, не причетних до сфери інформаційних технологій. Проте вона помилкова. IT — це не тільки програмування. Цей напрямок охоплює безліч професій. Ба більше: для багатьох спеціальностей просунута англійська матиме вирішальне значення, аніж технічні знання чи розуміння тонкощів розробки.

Загалом сфера включає п’ять професійних напрямів:

• Безпосередньо розробка та проєктування. Саме тут працюють «технарі»: фронтенд та бекенд розробники, програмісти, тестувальники, системні аналітики, розробники баз даних та мобільних застосунків, гейм-девелопери та інші.
• Бізнес та менеджмент. Це керівники проєктів та продуктів (проджект менеджери, продакт менеджери), бізнес-аналітики та інші спеціалісти, які визначають кінцеву мету розробки, комунікують з клієнтами, координують роботу команди.
• Графіка та дизайн. Включає більш творчі професії: художник комп’ютерної графіки, 3D-аніматор, гейм-дизайнер, вебдизайнер, продуктовий дизайнер, розробник користувацьких інтерфейсів тощо.
• Адміністрування. Широка сфера, яка включає спеціалістів з кібербезпеки, системного керування ресурсами, адміністрування баз даних та інших інженерів.
• Маркетинг та просування. У цьому напрямку технічні знання не обов’язкові (але важливе загальне розуміння процесів), а на перше місце виходить розуміння потреб аудиторії. Перелік професій великий: від копірайтера до юзабіліті-аналітика.
• Нішеві напрямки. Мова йде про сфери, до яких активно інтегрують IT-технології: біологію, медицину, сільське господарство тощо. Тут дуже важливі специфічні знання: потрібно розумітися у тонкощах продукту та мати відповідний інженерний фах.

Перевага сфери IT у тому, що вона постійно змінюється та розвивається і «вимагає» того ж від людей, які в ній працюють.

Тож тут нормально прагнути нових знань, освоювати нові спеціальності, переходити на інші позиції. Якщо ви, умовно кажучи, почнете з маркетолога, але за півтора роки захочете спробувати професію проджект-менеджера, цей процес буде цілком нормальним. А ще за цей період можуть з’явитися нові ніші та професії, які можливо, відкриють для вас зовсім нечікувані кар’єрні напрямки.

Нині щоб отримати нову професію, не потрібно чотири роки провчитися в університеті. Освітній проєкт Web Academy будує навчальні програми з балансом теорії-практики так, аби вже за 2-3 місяці можна було шукати першу роботу за новою професією. Але для максимального результату необхідна стійка мотивація та правильна оцінка своїх попередніх компетенцій. Про це ми детально поговоримо далі в статті.

Як обрати свій напрям: 5 кроків до IT

Типові питання, які ставить перед собою майже кожна людина: чи вийде у мене? Чи не зроблю я гірше? Чи не залишуся зовсім без роботи? Можливо, моя теперішня професія — це і є та «стеля», далі якої рухатись не можна? Це не боягузтво. Цілком нормально оцінювати ризики та довго вагатися перед першим кроком. Проте якщо все зробити правильно, зміна професії буде щасливим білетом, а не стресом.

Крок 1. Визначаємо інтереси та схильності

Мова йде про профорієнтацію — визначення зацікавленостей та здібнстей, необхідних для вибору «професії мрії». Радимо не ігнорувати цей етап, бо саме від нього залежить:

• чи вистачить у вас сміливості на перший крок;
• чи буде достатньо мотивації для навчання;
• чи буде приносити задоволення нова робота.

Є декілька основних методів профорієнтації. Перший — тести. Але не поспішайте обирати перший-ліпший в інтернеті. Зверніть увагу на перевірені спеціалізовані варіанти:

• Тест на профорієнтацію Дж. Голланда. Він визначає тип особистості та найбільш відповідні професії. Пройшовши його, можна визначити особисті якості, оцінити комунікативні навички, а також отримати приблизні рекомендації щодо майбутньої професії.
• «Концепція їжака» Дж. Коллінза. У процесі тестування потрібно відповісти на три питання: «Що вам подобається?», «У чому ви можете бути найкращим?», «Як ви на цьому зароблятимете?». Після проходження тесту виникне розуміння, чим ви справді хочете займатися, які у вас є схильності та що краще обрати.

Другий метод профорієнтації — створення «ментальної карти» (майндмапи). Це схема, у центрі якої — ваша головна мета, а навколо — всі фактори, що допомагають та заважають вам її досягти. Її суть — це самоаналіз, організація мислення, позбавлення «відчуття хаотичності». Найпростіший варіант — додати до схеми:

• цілі, які ви ставите перед собою у новій професії;
• наявні професійні навички;
• позитивні та негативні особисті якості;
• шляхи покращення;
• зацікавленості;
• вимоги до професій, які вам подобаються.

Прослідкуйте залежності між вашими зацікавленостями, можливостями та необхідними професійними якостями. Це допоможе впорядкувати думки.

Третій метод — консультація з психологом або професійним коучем. Дуже цінний спосіб профорієнтації, адже спеціаліст знає, які питання поставити та як виявити справжні, а не нав’язані зацікавленості. Простий приклад: ви можете прагнути стати програмістом (бо багато читали про їх високі доходи та перспективи), але насправді вас цікавить менеджмент, бо ви любите організувати процеси, розподіляти обов’язки, спілкуватися з людьми. Ось це і може виявити професіонал.

Крок 2. Аналізуємо систему цінностей

Мова йде про ваші особисті якості, які допомагатимуть (чи навпаки, заважатимуть) досягати мети. Найпростіший спосіб — взяти аркуш паперу та чесно відповісти на питання:

• що для вас важливо у житті;
• яку професію ви б обрали, якщо не треба було б турбуватись про гроші та інші другорядні цінності;
• що вас надихає (на прикладі історій, відомих творів, фільмів тощо);
• яка модель поведінки вас бісить;
• якими власними якостями ви пишаєтесь;
• що бажаєте змінити у собі чи у навколишньому світі;
• у які моменти ви відчуваєте себе щасливим (щасливою).

Список найпопулярніших цінностей: здоров’я, духовний розвиток, соціальні зв’язки, родина, свобода, впевненість в собі, визнання, творча реалізація, подорожі, знання тощо. В результаті у вас вийде власний список. Вам треба буде поставити біля кожної з них оцінку за 10-бальною шкалою. На цьому майже все — оберіть варіанти, які набрали більш балів та співставте з цінностями, важливими для обраної майбутньої професії. Є збіги? Тоді ви на вірному шляху!

Якщо ж виникають труднощі на цьому етапі, краще звернутися до коуча. Він володіє професійними методиками дослідження цінностей.

Крок 3. Аналізуємо попередній досвід

Існує безліч професійних методів аналізу професійного досвіду. Один з найпопулярніших — техніка P.A.R.L.A:

• P (Problem — проблема). Дайте відповіді, які робочі задачі вам доводилося вирішувати і чим вони були складні? Яку мету ви ставили перед собою?
• A (Action — дія). Що ви робили для розв’язання кожної задачі? Розпишіть конкретні дії, кроки.
• R (Result — результат). Що змінилося після ваших дій?
• L (Learned — отримані знання). Чому навчила вас кожна ситуація? Яку оцінку ви можете собі поставити?
• A (Applied — застосування отриманих знань). Як ви потім користувалися отриманими навичками?

Тобто вам треба обрати декілька робочих проєктів, у яких ви брали участь та скласти до кожного таблицю з п’яти колонок:

Це дасть можливість проаналізувати ваші компетенції та їх можливу цінність для майбутньої професії у сфері IT.

Крок 4. SWOT аналіз для кар’єри

Це простий метод оцінки власних якостей та розробки стратегії саморозвитку. Для початку варто визначити власні сильні та слабкі сторони. До сильних можна віднести:

• освіту, досвід;
• комунікативні якості;
• додаткові вміння;
• впевненість у собі;
• наявні ресурси (у тому числі фінансові).

До слабких:

• відсутність розуміння нової професії, досвіду;
• страх перед складнощами у навчанні;
• проблеми на попередній роботі (наприклад, неприємні відносини з керівництвом).

Наступний крок — аналіз зовнішніх факторів, які можуть впливати на вашу кар’єру. Це:

• ринковий попит на професії;
• економічна ситуація у країні;
• система цінностей роботодавців тощо.

Ще треба ознайомитись з актуальною інформацією про стан ринку IT. Особливо — про попит на професії, відношення до початківців, появу нових ніш тощо. Багато аналітичної інформації публікують на спеціалізованих ресурсах. Таку інформацію можна знайти на DOU, в блозі та на вебінарах Web Academy тощо.

Після попередньої підготовки можна переходити до аналізу. Він включає такі етапи:

1. Strengths  — сильні сторони спеціаліста. Ви їх проаналізували, тож можете перерахувати у цьому пункті.
2. Weaknesses — фактори розвитку, а також все те, чого не вистачає для досягнення мети.
3. Opportunities — можливості. Нові професії, попит на спеціалістів, шляхи розвитку.
4. Threats — загрози. Все те, що може заважати досягненню мети.

Як працювати з результатами аналізу? Один з варіантів:

• Кількість сильних сторін та можливостей переважає. Чудовий варіант, ви на правильному шляху.
• Слабких сторін більше, але можливостей теж більше. Ви можете зайнятись саморозвитком та продовжувати рухатись до мети.
• Сильних сторін більше, але загроз теж більше. Можливі проблеми з майбутньою кар’єрою. Варто мінімізувати загрози (наприклад, пошукати більш сприятливу нішу).
• Слабких сторін більше, загроз — теж. Негативний прогноз. Варто зайнятися саморозвитком та ретельно пошукати шляхи для покращення поточної ситуації.

Крок 5. Інтерв’ю

Якщо ви успішно впоралися з попередніми кроками, розумієте власні переваги та готові боротися з недоліками, а головне — розумієте, ким хочете працювати в IT, останній крок допоможе розставити крапки над «і».

Знайдіть людину з обраної сфери: через знайомих, соціальні мережі або іншим доступним чином. Запросіть на каву, розкажіть їй про свої наміри та попросіть поспілкуватись із вами у форматі «інтерв’ю».

Що це дасть? Людина, занурена у професійну специфіку, зможе оцінити ваш потенціал та вказати, у якому напрямку рухатись. Це дуже цінний мотиваційний фактор. Він відсіює типові сумніви початківця, а також дає зрозуміти, які кроки треба зробити до майбутньої кар’єри.

Що не варто робити, обираючи професію

Дуже коротко — про те, що може заважати вам:

1. Думки про гроші. Якщо сфера IT цікавить вас лише через високі зарплати — це недостатня мотивація, аби досягти успіху в цій сфері.
2. Слабка самооцінка. Вона ще нікому не допомагала. Повірте у себе: для цього потрібно діяти, вчитися, долати перешкоди. Також надихати можуть історії інших людей.
3. Відсутність плану. Дуже ризикований шлях. У процесі може виявитися, що професія вам не цікава або ж у вас немає необхідних ресурсів для нової кар’єри.
4. Страх перед «провалом». Помилятися — нормально. Втрачати з часом цікавість до роботи — теж. Просто пам’ятайте, що у вас завжди є можливість освоїти нову професію, обрати власний шлях.

Висновки

Можна і треба змінювати кар’єру, якщо в житті щось не влаштовує. Тисячі людей змінили кар’єру через те, що їх не цікавила робота чи не вистачало можливостей розвитку. Чи варто обирати для цього сферу IT? Чому б ні? Головне — діяти за планом та об’єктивно оцінити власні можливості, інтереси та ресурси.